Історія справи

Постанова ВГСУ від 22.12.2015 року у справі №922/1038/14
Постанова ВГСУ від 25.11.2014 року у справі №922/1038/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року Справа № 922/1038/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю.,суддів -Білошкап О.В., Погребняка В.І.,за участю представників сторін:

Фізичної особи ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

ПАТ "Укрсоцбанк" - Гіленко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" та ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю дружнє підприємство технологічної групи "Екіпаж" - Чипиженка Є.В. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 та рішення господарського суду Харківської області від 22.07.2014 по справі № 922/1038/14 за позовом Фізичної особи ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю дружнє підприємство технологічної групи "Екіпаж" про визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.07.2014 (суддя Жигалкін І.П.) позов Фізичної особи ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю дружнє підприємство технологічної групи "Екіпаж" задоволено повністю; визнано за ОСОБА_4 право власності на чотирьохкімнатну квартиру № 170 (сто сімдесят) загальною площею 219,11 кв.м., яка розташована на 23 (двадцять третьому) та 24 (двадцять четвертому) поверхах у першому під'їзді 24-х (двадцяти чотирьох) поверхового житлового будинку (ІІ черга будівництва) по АДРЕСА_1 в м. Харкові; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю дружнє підприємство технологічної групи "Екіпаж" на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,50 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 (колегія суддів: Бондаренко В.П. - головуючий, Ільїн О.В., Россолов В.В.) апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю дружнє підприємство технологічної групи "Екіпаж" та Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 22.07.2014 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 та рішення господарського суду Харківської області від 22.07.2014 скасувати і припинити провадження у справі.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій мали здійснити заміну відповідача на належного - ПАТ "Укрсоцбанк" або залучити ПАТ "Укрсоцбанк" в якості другого відповідача, та відносно ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" припинити провадження у справі на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України з причини відсутності предмета спору, а відносно ПАТ "Укрсоцабнк" провадження у справі припинити на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідно до ст.12 цього Кодексу позов фізичної особи не підлягає розгляду в господарському суді. Також скаржник посилається на порушення судами ст.ст.35, 43 ГПК України, ст.ст.184, 203, 638 Цивільного кодексу України та ст.ст.8, 17 Закону України "Про інвестиційну діяльність".

Ліквідатор ТОВ дружнє підприємство технологічної групи "Екіпаж" Чипиженко Є.В. також звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 та рішення господарського суду Харківської області від 22.07.2014 скасувати і припинити провадження у справі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме, ст.ст.35, 43 ГПК України, ст.ст.184, 203, 638 Цивільного кодексу України та ст.ст.8, 17 Закону України "Про інвестиційну діяльність".

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників Фізичної особи ОСОБА_4 та ПАТ "Укрсоцбанк", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 05.01.2006 між ОСОБА_4 (Інвестор) та Товариством з обмеженою відповідальністю дружнє підприємство технологічної групи "Екіпаж" (Організація) укладено інвестиційний договір № КШ-1-170, відповідно до якого Організація зобов'язується забезпечити виконання всіх необхідних будівельних та інших робіт відповідно до розробленої проектно-кошторисної документації, а Інвестор зобов'язується прийняти виконані роботи у вигляді квартири та/або Місця для стоянки автомобіля, сплативши домовлену Сторонами Ціну Інвестиції, після чого отримати від організації правовстановлюючі документи та оформити своє право власності на результат інвестиції. Передача об'єкту інвестування здійснюється на підставі акту прийому-передачі відповідно до Попереднього плану квартири або удосконаленого плану квартири та/або попереднього плану стоянки автомобіля за умови своєчасного та повного виконання Інвестором інвестиційних зобов'язань (п.1.1 в редакції додаткової угоди №1 від 13.01.2006).

Будинок в договорі - це житловий будинок з офісними приміщеннями, підземною автостоянкою по АДРЕСА_1 в м. Харкові, дозвіл на будівництво яких наданий згідно рішення Харківської міської ради від 27.04.2005 року № 78/05 (далі - будинок).

Відповідно до п.1.2 договору доля інвестора виділяється у вигляді квартири у житловому будинку, а в нежитловій частині будинку у вигляді місця для стоянки автомобіля і не включає в себе площу іншої нежитлової частини будинку, площу інших квартир, площу інших місць загального користування, а також майно та обладнання, яке придбане відповідачем в процесі будівництва як з метою управління та організації діяльності по договору, так і з метою будівництва будинку.

Квартира в договорі - житлове приміщення з визначеною площею, яке інвестор отримає у власність після введення будинку в експлуатацію.

Відповідно до Додатку №2 до договору ідентифікуючими ознаками квартири є: місцезнаходження будинку: м. Харків, АДРЕСА_1 під'їзд: перший; поверх: 23/24; будівельний номер: 170; загальна площа: 219,11 м.кв., кількість кімнат: згідно Попереднього плану Квартири (далі - квартира).

Відповідно до п. 2.1.1 договору Інвестор має право на власний розсуд вибрати квартиру та/або місце для стоянки автомобіля із загального переліку квартир та місць для стоянки автомобіля, наявних в відповідача, удосконалити план квартири та закріпити за собою квартиру та/або місце для стоянки автомобіля лише за умови, що він одноразово проінвестував не менше 100% відсотків від загальної суми інвестиції у квартиру відповідно до Протоколів погодження розміру інвестиції (Додатки №№1, 5 до договору).

Згідно розділу 5 "Графік інвестування" Додатку №1 до договору загальна вартість внеску становить 4206,91 грн. в т.ч. ПДВ. Аналогічний розмір загальної вартості долі інвестора погоджений сторонами в п. 1.5 договору.

Позивач, на виконання своїх зобов'язань за договором, сплатив грошові кошти за будівництво спірної квартири, що підтверджується квитанцією № 284 від 24.11.2008 на суму 4206,91 грн.

За змістом п.п.3.1.3 договору належним підтвердженням виконання позивача за договором є довідка про інвестування, яка видається протягом 30-ти календарних днів після внесення 100 відсотків інвестиції у квартиру.

25 листопада 2008 року відповідач надав позивачу довідку № 720/1 про інвестування у будівництво Будинку з офісними приміщеннями, підземною автостоянкою, по АДРЕСА_1 в м. Харкові, фактично розташованому на розі АДРЕСА_1 в м. Харкові.

Відповідно до п.5.1 договору (в редакції додаткової угоди від 13.01.2006) передача виконаних будівельних робіт за цим Договором у вигляді квартири та/або місця для стоянки автомобіля у власність Інвестору та правовстановлювальних документів здійснюється Організацією після здійснення Інвестором повних розрахунків за цим Договором з урахуванням їх фактичної загальної плащі, яка встановлюється після відповідних обмірювань БТІ та визначається в технічному паспорті на Будинок, на підставі відповідних актів приймання-передачі, які підписуються сторонами.

Позивач листом звернувся до відповідача щодо неналежного виконання умов інвестиційного договору № КШ -1-170 від 05 січня 2006 року та вимогою передати у власність квартиру АДРЕСА_1 та всі правовстановлюючі документи на квартиру для подальшої реєстрації права власності.

У відповіді на вказаний лист відповідач повідомив, що постановою господарського суду Харківської області від 09.08.2011 у справі № 5023/2837/11 про банкрутство ТОВ ДП ТГ "Екіпаж" підприємство визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується. Крім того, на підставі рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2011 по справі № 5023/3306/11 права забудовника житлового будинку передано ПАТ "Укрсоцбанк".

У зв'язку з цим ОСОБА_8 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю дружнє підприємство технологічної групи "Екіпаж" про визнання права власності на чотирьохкімнатну квартиру № 170 загальною площею 219,11 кв.м., яка розташована на 23 та 24 поверхах у першому під'їзді 24-х поверхового житлового будинку (ІІ черга будівництва) по АДРЕСА_1 в м. Харкові.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що інвестиційний договір № КШ -1-170 від 05 січня 2006 року є належним доказом законності набуття права власності позивачем на квартиру № 170 загальною площею 219,11 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 в м. Харкові, а зміна забудовника (замовника ), яка відбулась внаслідок рішення господарського суду Харківської області від 11.07.2011 по справі № 5023/3306/11 не впливає на правову кваліфікацію спірних правовідносин.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що вони прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам закону не відповідають.

За змістом статей 15 та 16 Цивільного кодексу України та статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; підстави для виникнення прав, які підлягають захисту в судовому порядку, визначено статті 11 Цивільного кодексу України, за частиною 5 якої цивільні права та обов'язки виникають з судового рішення у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; статтею 328 цього Кодексу встановлено, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності:

1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права);

2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частина 1 ст. 15 ЦК України гарантує кожному право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а стаття 392 вказаного Кодексу є спеціальним правилом, спрямованим на захист права власності від подібних протиправних дій. У випадку виникнення претензій з боку третіх осіб, власник майна має право спростувати їх шляхом пред'явлення позову про визнання права власності.

Такий позов може бути пред'явлений у наступних випадках: якщо право власності позивача оспорюється або не визнається відповідачем, якщо позивач втратив документ, який засвідчує його право власності, якщо особа звертається до суду з метою набуття права власності на майно.

При цьому, оспорювання - це такий стан цивільного правовідношення, при якому між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб'єктивного права у сторін, а також приналежності такого права певній особі.

Отже, позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, що повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Метою цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку набуття права власності на спірне майно на підставах та в порядку, передбаченому чинним законодавством. Відповідачем у позові про визнання права власності є особа, з якою існує спір у позивача про право власності на відповідне майно.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до рішення господарського суду Харківської області у справі 5023/3306/11 (н.р. 61/62-09) від 11.07.2011р. з метою забезпечення збереження та належного господарського використання об'єкта будівництва - житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Харкові (згідно реєстраційних даних КП "ХМБТІ" це незавершений будівництвом житловий будинок літ. "А-24"), будівництво якого здійснюється на підставі проектної документації (ІІ черга будівництва), погодженої у встановленому порядку в т.ч. управлінням містобудування та архітектури Харківської міської ради 30.12.2005 року № 877/05, рішення ХХХV сесії Харківської міської ради ІV скликання від 27.04.2005 року № 78/05 та дозволу ДАБК на виконання будівельних робіт від 12.10.2005 року № 05/560 передано його в управління Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" з правом:

- виконання Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" функцій забудовника (замовника), що передбачають, крім іншого: право залучення 3-х осіб для виконання робіт по спорудженню об'єкта будівництва та введення його в експлуатацію.

- у разі необхідності, обладнання об'єкта будівництва новими охоронними пристроями, тимчасовими комунікаціями (електропостачання, теплопостачання, водопостачання тощо), необхідними для забезпечення належних технічних умов будівництва об'єкту та введення його в експлуатацію з правом укладання та переоформлення будь-яких договорів з відповідними установами та підприємствами.

- отримання (а за необхідністю переоформлення чи зміни) від власного імені дозвільних та похідних від них документів, необхідних для завершення будівництва об'єкта та здачі його в експлуатацію (в тому числі але не обмежуючись: отримання дублікату проекту будівництва, генерального плану будівництва, договору оренди земельної ділянки, дозволу на виконання будівельних робіт, технічних умов тощо) в будь-яких державних та інших органах та установах без винятку, в тому числі, але не виключно: органи місцевого самоврядування, Харківській міській раді, ВКХарківської міської ради, ДАБК, органах МНС, органів санітарного контролю, органів охорони праці, енергозабезпечення, екологічної інспекції, ДАІ, Харківобленерго, КП "Вода", КП "Харківські теплові мережі", Харківмісьгаз та інші.

Отже, не зважаючи на те, що об'єкт будівництва - житлового будинку АДРЕСА_1 в м. Харкові (в якому розташована спірна чотирьохкімнатна квартира № 170) з метою подальшого спорудження об'єкту та введення його в експлуатацію передано в управління Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", суд першої інстанції розглянув позов Фізичної особи ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю дружнє підприємство технологічної групи "Екіпаж" та визнав за ОСОБА_4 право власності на чотирьохкімнатну квартиру № 170 загальною площею 219,11 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 в м. Харкові.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що зміна забудовника не впливає на права позивача отримати у власність результат інвестиції на частину площі будинку у вигляді загальної площі квартири.

Згідно зі ст.24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Відповідно ст.65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача та інші.

Однак, вирішуючи даний спір по суті, суд першої інстанції не з'ясував чи є ТОВ дружнє підприємство технологічної групи "Екіпаж" належним відповідачем у даній справі, не дослідив чи є воно саме тією особою, яка оспорює право власності ОСОБА_4 на спірну квартиру та в чому полягає невизнання чи оспорювання відповідачем права власності ОСОБА_4 на спірне майно.

Крім того, розглядаючи дану справу суди попередніх інстанцій не перевірили чи стосується даний спір прав та обов'язків ПАТ "Укрсоцбанк" та не вирішили питання про залучення його до участі у справі.

Також суди попередніх інстанцій залишили поза увагою навіть те, що ОСОБА_4 в позовній заяві вказав ПАТ "Укрсоцбанк" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Проте, суд першої інстанції при вирішенні даного спору не застосував зазначені норми ГПК України та не вчинив відповідні процесуальні дії.

Як зазначив банк в касаційній скарзі, незалучення ПАТ "Укрсоцбанк" перешкоджає правильному об'єктивному та всебічному вирішенню даного спору з врахуванням прав та охоронюваних законом інтересів всіх учасників спірних правовідносин, оскільки вирішені питання при прийнятті оскаржуваних рішень стосуються його прав, обов'язків та інтересів.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Судове рішення, оскаржуване з мотивів незалучення певної (третьої) особи, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є вказана особа, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.

При розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Проте суд апеляційної інстанції не врахував вимоги ст. 104 ГПК України, на вище вказані порушення суду першої інстанції уваги не звернув та не надав належної правової оцінки доводам, які були викладені в апеляційній скарзі ПАТ "Укрсоцбанк".

Вказане порушення норм процесуального права унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно ч.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 та рішення господарського суду Харківської області від 22.07.2014 прийняті з порушенням норм ст.43 ГПК України, без повного та всебічного дослідження всіх суттєвих обставин справи, тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" та ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю дружнє підприємство технологічної групи "Екіпаж" - Чипиженка Є.В. задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2014 та рішення господарського суду Харківської області від 22.07.2014 по справі № 922/1038/14 скасувати.

Справу № 922/1038/14 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді: Білошкап О.В. Погребняк В.Я.